Библия - Обещанное Восстановление

2-а Самуїлова

Розділ 2

1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“

2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.

3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.

4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.

5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!

6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.

7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.

8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.

11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.

12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.

14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.

15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.

17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.

18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.

19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.

20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.

21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.

22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“

23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.

25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.

26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“

27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.

28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.

29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.

30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.

31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.

32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.

2-я книга Царств

Глава 2

1 После сего вопросил Давид Господа, и сказал: идти ли мне в один из городов Иудиных? Господь сказал ему: иди! И сказал Давид: куда идти мне? Он сказал: в Хеврон.

2 И пошел туда Давид, и обе жены его, Ахиноамь Изреелитянка, и Авигаиль, бывшая жена Навала, Кармилитянка,

3 Также и люди, которые были с ним, - повел Давид каждого с семейством его, и стали жить в городах Хевронских.

4 И пришли Иудеи, и помазали там Давида в царя над домом Иудиным. Между тем донесли Давиду, и сказали, что жители Иависа Галаадского похоронили Саула.

5 И послал Давид послов к жителям Иависа Галаадского, и сказал им: благословенны вы Господом, что сделали милость сию с господином вашим Саулом и похоронили его.

6 Да явит вам Господь милость и истину, и я сделаю вам такое же благодеяние, за то, что вы сие сделали.

7 И теперь да будут крепки руки ваши и будьте мужественны, когда умер господин ваш Саул, и меня помазал дом Иудин в царя над собою.

8 Но Авнер, сын Нера, военачальник Саулов, взял Ишбошефа, сына Саулова, и повел его в Маханаим.

9 И поставил его царем над Галаадом, и над Ассуриянами, и над Изреелем, и над Ефремом, и над Вениамином, и над всем Израилем.

10 Сорок лет было Ишбошефу, сыну Саулову, когда он начал царствовать над Израилем, и царствовал два года. Только дом Иудин был за Давидом.

11 Число времени, которое Давид царствовал в Хевроне над домом Иудиным, было семь лет и шесть месяцев.

12 И пошел Авнер, сын Нера, и слуги Ишбошефа, сына Саулова, из Маханаима в Гаваон.

13 А Иоав, сын Церуи, и слуги Давидовы пошли, и встретились с ними у Гаваонского пруда, и стали одни по одну сторону пруда, другие по другую сторону пруда.

14 И сказал Авнер Иоаву: пусть встанут отроки сии и поиграют пред нами; и сказал Иоав: пусть встанут.

15 И встали и вышли в равном числе: двенадцать с стороны Вениамина и Ишбошефа, сына Саулова, и двенадцать из слуг Давидовых.

16 И схватили друг друга за голову, и вонзили меч друг другу в бок, и пали вместе. От сего называется то место Хелкатгаццурим, что в Гаваоне.

17 И произошло в тот день весьма жестокое сражение, и поражен Авнер и Израильтяне слугами Давида.

18 Там были три сына Церуины: Иоав, Авишай и Асаил. Асаил был легок ногами своими, как полевая серна.

19 И погнался Асаил за Авнером, и не уклонялся в пути ни направо, ни налево от Авнера.

20 Авнер оглянулся назад и сказал: ты ли это, Асаил? Он сказал: я.

21 И сказал ему Авнер: уклонись направо или налево и схвати одного из отроков сих, и возьми себе одежду его. Но Асаил не хотел отстать от него.

22 Авнер опять сказал Асаилу: отстань от меня; к чему доводить до того, чтоб я поверг тебя на землю? и как я покажу лице мое Иоаву, брату твоему?

23 Но он не хотел отстать. И поразил его Авнер задним концем копья в нижнюю часть чрева так, что копье прошло сквозь его, и он тут упал, и умер на том же месте. Все проходившие мимо того места, на котором пал Асаил и умер, останавливались.

24 Между тем Иоав и Авишай гнались за Авнером и при захождении солнца пришли они к холму Амме, который находится пред Гиахом, на дороге к пустыне Гаваонской.

25 Сыны Вениаминовы, следовавшие за Авнером, собрались, и соединившись в одно полчище, стояли на вершине одного холма.

26 И закричал Авнер Иоаву, и сказал: вечно ли поядать мечу? Разве не знаешь, что последствия будут горестны? Доколе не скажешь народу, чтобы он возвратился от преследования братьев своих?

27 И сказал Иоав: жив Бог! если бы ты не вызывал, то еще с утра не стал бы народ преследовать братьев своих.

28 И затрубил Иоав трубою, и остановился весь народ, и не стали преследовать Израиля, и не стали уже вести войну.

29 Авнер и люди его шли равниною всю ту ночь, и, перешедши Иордан, прошли весь Битрон, и пришли в Маханаим.

30 А Иоав, возвратившись от преследования Авнера, собрал весь народ и по осмотре не нашлось из слуг Давидовых девятнадцати человек, и Асаила.

31 Слуги же Давидовы поразили из (сынов) Вениаминовых и людей Авнеровых триста шестьдесят человек, которые и умерли.

32 И взяли Асаила и похоронили его во гробе отца его, что в Вифлееме, и шли всю ночь Иоав и люди его; и рассвело им уже в Хевроне.

2-а Самуїлова Розділ 2	2-я книга Царств Глава 2
1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“	1 После сего вопросил Давид Господа, и сказал: идти ли мне в один из городов Иудиных? Господь сказал ему: иди! И сказал Давид: куда идти мне? Он сказал: в Хеврон.
2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.	2 И пошел туда Давид, и обе жены его, Ахиноамь Изреелитянка, и Авигаиль, бывшая жена Навала, Кармилитянка,
3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.	3 Также и люди, которые были с ним, - повел Давид каждого с семейством его, и стали жить в городах Хевронских.
4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.	4 И пришли Иудеи, и помазали там Давида в царя над домом Иудиным. Между тем донесли Давиду, и сказали, что жители Иависа Галаадского похоронили Саула.
5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!	5 И послал Давид послов к жителям Иависа Галаадского, и сказал им: благословенны вы Господом, что сделали милость сию с господином вашим Саулом и похоронили его.
6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.	6 Да явит вам Господь милость и истину, и я сделаю вам такое же благодеяние, за то, что вы сие сделали.
7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.	7 И теперь да будут крепки руки ваши и будьте мужественны, когда умер господин ваш Саул, и меня помазал дом Иудин в царя над собою.
8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.	8 Но Авнер, сын Нера, военачальник Саулов, взял Ишбошефа, сына Саулова, и повел его в Маханаим.
9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.	9 И поставил его царем над Галаадом, и над Ассуриянами, и над Изреелем, и над Ефремом, и над Вениамином, и над всем Израилем.
10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.	10 Сорок лет было Ишбошефу, сыну Саулову, когда он начал царствовать над Израилем, и царствовал два года. Только дом Иудин был за Давидом.
11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.	11 Число времени, которое Давид царствовал в Хевроне над домом Иудиным, было семь лет и шесть месяцев.
12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.	12 И пошел Авнер, сын Нера, и слуги Ишбошефа, сына Саулова, из Маханаима в Гаваон.
13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.	13 А Иоав, сын Церуи, и слуги Давидовы пошли, и встретились с ними у Гаваонского пруда, и стали одни по одну сторону пруда, другие по другую сторону пруда.
14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.	14 И сказал Авнер Иоаву: пусть встанут отроки сии и поиграют пред нами; и сказал Иоав: пусть встанут.
15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.	15 И встали и вышли в равном числе: двенадцать с стороны Вениамина и Ишбошефа, сына Саулова, и двенадцать из слуг Давидовых.
16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.	16 И схватили друг друга за голову, и вонзили меч друг другу в бок, и пали вместе. От сего называется то место Хелкатгаццурим, что в Гаваоне.
17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.	17 И произошло в тот день весьма жестокое сражение, и поражен Авнер и Израильтяне слугами Давида.
18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.	18 Там были три сына Церуины: Иоав, Авишай и Асаил. Асаил был легок ногами своими, как полевая серна.
19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.	19 И погнался Асаил за Авнером, и не уклонялся в пути ни направо, ни налево от Авнера.
20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.	20 Авнер оглянулся назад и сказал: ты ли это, Асаил? Он сказал: я.
21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.	21 И сказал ему Авнер: уклонись направо или налево и схвати одного из отроков сих, и возьми себе одежду его. Но Асаил не хотел отстать от него.
22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“	22 Авнер опять сказал Асаилу: отстань от меня; к чему доводить до того, чтоб я поверг тебя на землю? и как я покажу лице мое Иоаву, брату твоему?
23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.	23 Но он не хотел отстать. И поразил его Авнер задним концем копья в нижнюю часть чрева так, что копье прошло сквозь его, и он тут упал, и умер на том же месте. Все проходившие мимо того места, на котором пал Асаил и умер, останавливались.
24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.	24 Между тем Иоав и Авишай гнались за Авнером и при захождении солнца пришли они к холму Амме, который находится пред Гиахом, на дороге к пустыне Гаваонской.
25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.	25 Сыны Вениаминовы, следовавшие за Авнером, собрались, и соединившись в одно полчище, стояли на вершине одного холма.
26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“	26 И закричал Авнер Иоаву, и сказал: вечно ли поядать мечу? Разве не знаешь, что последствия будут горестны? Доколе не скажешь народу, чтобы он возвратился от преследования братьев своих?
27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.	27 И сказал Иоав: жив Бог! если бы ты не вызывал, то еще с утра не стал бы народ преследовать братьев своих.
28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.	28 И затрубил Иоав трубою, и остановился весь народ, и не стали преследовать Израиля, и не стали уже вести войну.
29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.	29 Авнер и люди его шли равниною всю ту ночь, и, перешедши Иордан, прошли весь Битрон, и пришли в Маханаим.
30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.	30 А Иоав, возвратившись от преследования Авнера, собрал весь народ и по осмотре не нашлось из слуг Давидовых девятнадцати человек, и Асаила.
31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.	31 Слуги же Давидовы поразили из (сынов) Вениаминовых и людей Авнеровых триста шестьдесят человек, которые и умерли.
32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.	32 И взяли Асаила и похоронили его во гробе отца его, что в Вифлееме, и шли всю ночь Иоав и люди его; и рассвело им уже в Хевроне.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

2-а Самуїлова

Розділ 2

2-я книга Царств

Глава 2

2-а Самуїлова

Розділ 2

2-я книга Царств

Глава 2

Старий завіт

Новий завіт

2-а Самуїлова

Розділ 2

2-я книга Царств

Глава 2

2-а Самуїлова

Розділ 2

2-я книга Царств

Глава 2

Старий
завіт

Новий
завіт